Залаштунки кропіткої роботи з тілами та ДНК: як вінницькі експерти ідентифікують загиблих
- У Вінниці працює унікальна команда експертів, які щодня стикаються з дуже складними і делікатними завданнями — від дослідження тіл загиблих Захисників до допомоги родинам у визнанні та похованні близьких.
- Кожен етап роботи потребує точності, уваги до деталей та співпраці різних служб.
- Журналістка побувала у ДСУ «Вінницьке бюро судово-медичної експертизи» та поспілкувалася з Ігорем Плахотнюком, щоб побачити процес зсередини.
ДСУ «Вінницьке бюро судово-медичної експертизи» — одне з тих закладів по Україні, яке активно бере участь у дослідженні тіл військовослужбовців, повернених у рамках репатріаційних заходів з ворожої сторони.
— Ми проводимо судово-медичні експертизи в ході яких допомагаємо правоохоронним органам у процесі ідентифікації тіл та останків повернених в рамках репатріаціних заходів. Кожне тіло Захисника, повернене родинам для гідного поховання — це справа честі і обов′язок команди, що працює з тілами полеглих Героїв, — розповідає завідувач відділу судово-медичної експертизи трупів Ігор Плахотнюк.
Хто проводить експертизи у Вінниці
До процесу оглядів та досліджень вказаних тіл доставлених до «Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи» залучаються і задіяні не лише співробітники правоохоронних органів та судово-медичні експерти. Це спільна кропітка робота представників слідчо-оперативної групи, експертів науково-дослідного експертного центру, вибухотехнічної служби та працівників державної служби при надзвичайних ситуаціях.
Після прийому та первинних оглядів тіл та останків розпочинається процес їх дослідження, кінцевим етапом якого має бути не тільки ідентифікація особи, а й формулювання підсумків про можливу причину смерті, дату її настання та інші особливості виявлені в ході дослідження.
За словами Ігоря Плахотнюка, що стосується особливостей роботи обласного бюро судмедекспертизи у військовий час, окрім дослідження тіл та останків повернених при репатріаціях, експерти закладу проводять судово-медичні експертизи наших Захисників повернених після тривалого перебування в полоні.
Повертаючись до питань ідентифікації Ігор Плахотнюк повідомляє, що тіла загиблих одразу надходять до бюро в стані пізніх трупних змін, це як правило, скелетування, гниття та муміфікація. Частина з них фрагментована, а написи на мішках не завжди відповідають дійсності.
Тому можливість одразу встановити особу загиблого по візуальному огляді трапляється досить рідко. На допомогу в процес ідентифікації приходить молекулярно-генетичне дослідження (ДНК-дослідження), результати якого являються беззаперечним доказом приналежності тіла конкретній особі. Додатковими ідентифікуючими ознаками можуть служити одяг, особисті речі, відбитки пальців, документи, що були виявлені біля тіла тощо.
За словами Ігоря Плахотнюка, синхронна робота по дослідженню та ідентифікації, подальшого транспортуванню до місць поховання представниками цивільно-військового співробітництва відбувається на території всієї країні.
Станом на сьогодні ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» взяло участь у 15-ти репатріаційних заходах, в ході яких були повернені імена та знайшли вічний спокій декілька сотень наших Захисників.
— Частина, нажаль, досі залишається не встановлена, — констатує експерт.
Що роблять, якщо не вдається встановити особу
Випадки, коли ідентифікувати загиблого не вдається, дійсно трапляються. У нашому закладі таких випадків було вже близько десятка, — зазначає Ігор Плахотнюк.
Законодавство передбачає: якщо сплинув термін у 12 місяців та завершено усіх слідчі й процесуальні дії та збігу по єдиній базі геномної інформації не отримано, то таке тіло підлягає похованню на спеціально відведених місцях: на місцевих кладовищах або на Меморіальному кладовищі в Києві.
— Трапляються випадки, коли після поховання, через рік і більше після надходження тіл, з′являються родичі із заявою про зникнення, здають зразки букального епітелію і ми отримуємо збіг спорідненості їх ДНК профілю. Тоді родина може перезахоронити свою близьку людину або залишити на фактичному місці захоронення, — говорить експерт.
— У Вінницькій області такі поховання організовуються спільно з ОВА. Так у селі Малі Крушлинці вже відбулося два таких заходи, в ході яких було поховано 11 тіл невідомих Захисників України. У двох випадках ідентифікація відбулась вже після поховання. В одному випадку рідні заявили про зникнення лише через півтора року та після візиту на кладовище вони не забажали проводити перепоховання, в іншому — родина отримала тіло після ексгумації та перезахоронила тіло у одній із західних областей, уже як відомого Героя.
Найближчим часом планується поховання ще чотирьох невстановлених Захисників України, по яких завершено всі слідчі дії та отримані результати експертизи, але збігу протягом року по усій території країни не отримано.
Де зберігаються тіла повернених Героїв?
Репатрійовані тіла зберігаються у спеціально визначених пунктах зберігання. Один із таких пунктів знаходиться на території клінічної лікарні, інший — безпосередньо на території «Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи».
— На цих пунктах встановлені рефрижератори та генератори, завдяки яким підтримується відповідний температурний режим, — пояснює завідувач відділу судово-медичної експертизи трупів.
Проблеми пов′язані з фрагментованими тілами
Нерідко трапляються ситуації, коли фрагменти одного тіла знаходяться в різних експертних установах або передаються при різних репатріаціях. Ще один з переконливих доказів того, що ДНК дослідження в пріоритеті, оскільки це дає можливість не тільки встановити особу загиблого, а й дає змогу об'єднати фрагменти одного тіла при грубих його руйнуваннях.
Після того, як встановлюється приналежність решток тіла конкретній особі, оформлюються відповідні документи та проводиться процедура допоховання, якщо основна частина тіла уже була похована раніше.
Де та як проводять ДНК-дослідження
— ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» знаходиться на завершальному етапі в процесі отримання власної ДНК-лабораторії. Підготовлені відповідні приміщення та виконано їх ремонт. Фахівці пройшли необхідне навчання та спеціалізацію. Очікується доставка та встановлення відповідного обладнання, — розповідає Ігор Плахотнюк.
На сьогоднішній день молекулярно-генетичні дослідження здійснює науково-дослідний експертний центр, який має все необхідне для цього обладнання.
Під час дослідження тіл експерт разом зі слідчим визначає, з яких місць найкраще взяти зразки для ДНК. Якщо в мішку є два чи більше фрагментів, відбирається кілька зразків для дослідження. Після отримання результатів вони вносяться у єдину всеукраїнську базу геномної інформації, куди також додаються дані від родичів, які заявили про безвісти зниклу особу.
Три експертизи для встановлення особи
— Щоб ідентифікувати загиблу людину, потрібно фактично провести три експертизи, — пояснює Ігор Плахотнюк.
А саме проводяться:
- експертиза живої людини, яка заявила про зникнення,
- експертиза тіла,
- порівняльна експертиза — зіставлення цифрових кодів перших двох досліджень.
Саме третя експертиза дозволяє встановити збіг, після чого слідчий приймає процесуальне рішення щодо належності тіла конкретній особі.
Оформлення результатів і статус особи
— Після отримання постанови про встановлення особи судово-медичні експерти оформлюють лікарське свідоцтво про смерть, яке в подальшому дозволяє родичам поховати близьку людину та зареєструвати її смерть, — пояснює Ігор Плахотнюк.
Слідчі повідомляють рідних та представників військової частини, де проходила службу людина, про отриманий збіг. Військова частина змінює статус особи: з «безвісти зниклого» на «загиблого» та повідомляє про це територіальні центри комплектування. В той самий час тіло готується до транспортування на місце поховання.
Транспортування та поховання
Тіла доставляють за чітко визначеними маршрутами та графіками силами та засобами цивільно-військового співробітництва. Зазвичай тіла ідентифікованих осіб доставляються в обласні та районні центри на дату попередньо погоджену з родиною, де за участю представників військової частини та територіального центру комплектування відбувається їх поховання з дотриманням усіх вимог та відповідними почестями на Алеях слави місцевих кладовищ.
Підготовка тіл до поховання
До відділу судово-медичної експертизи трупів обласного бюро та районних підрозділів також доставляються дослідженні тіла з інших Бюро України.
— Є спільна домовленість про належну підготовку та видачі таких тіл до поховання, однак враховуючи стан тіл та плин тривалого проміжку часу після настання їх смерті такі поховання відбуваються у закритих домовинах, — пояснює Ігор Плахотнюк.
Особисті речі, які знаходять біля тіл, за бажанням родичів або передаються їм, або залишаються поруч з тілом.
Коли родичі не забирають тіло
Нажаль трапляються випадки, коли особу ідентифікували, але родина не бажає забирати тіло на поховання, обґрунтовуючи це своїми суб'єктивними причинами.
— Причини різні — від психологічного бар’єру до фінансових питань. Виникає певний дисонанс: тіло готове до видачі, усі документи оформленні, а родичі — відмовляються. Є випадки, коли хтось один з родини визнає загибель, інший представник — ні. Хоча Законом визначена пріоритетність родинних зв′язків, на практиці це виявляється набагато складніше, — пояснює Ігор Плахотнюк.— Фактично незгода одного родича блокує поховання тіла на невизначений строк.
Читайте також:
Заламали, затягли в бус і повезли: чи карають працівників ТЦК за перевищення повноважень у суді?
«Солодкувате, м’яке та без гірчинки»: вінницький селекціонер створив ель із кукурудзи
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
